Опанувати низинку мені вдалося не з першого разу і, маю зізнатися, мені дійсно довелося докласти зусиль для того, щоб в’їхати в схеми і зорієнтуватися у процесі. Ця техніка чудово розвиває просторову уяву і абстрактне мислення.

Низинка характерна тим, що її вишивають із звороту виробу. Спочатку здається, що це дуже незручно, але потім по ходу просування взором розумієш, що це єдиний можливий спосіб не заплутатися у візерунку, особливо, якщо вишивати традиційно чорним кольором.

Низь або низинка імітує ткацтво на верстаті і застосовується як його альтернатива у сорочках та інших елементах одягу, рідше - як допоміжний шов на рушниках. Окрім звичайної є ще замкова низинка, в якій робляться невеличкі “замочки”, щоб нитка не провисала на довгих і масштабних елементах. Дуже зручно і класно виглядає.

Взагалі думаю, що це дуже практичний шов, адже ним можна вишити велику площу відносно швидко. Коли опановувала низинку я думала про свою прабабусю..” От ти та спеціально продумувала узори, щоб можна було швидко заповнити велику площу тканини? Бабуся, а як же тобі вдавалося шити ці узори при слабкому світлі? У мене просто очі випадають від напруги! Можливо тобі відчувалося інакше, бо очі не втомлювалися за день від роботи за комп’ютером та смартфоном.. Але все ж.. А як ти малювала схеми під низь? Орнаменти ніби інтуїтивні за своєю формою, а помилок не толерують!

Так хотілося б тебе, про все розпитати прабабусю…

За дуже романтичною назвою стоїть техніка, якою ми вишиваємо мереживні отвори з округлими, ромбовидними або квадратними краями. Ця техніка часто використовується у декоруванні вишитих сорочок, рушників під хліб та інших декоративно-обрядових елементів.

Солов’їні вічка використовують як у поєднанні з іншими техніками, наприклад, лиштвою, різними видами мережки і гладі, так і як самостійну техніку для вишивання візерунків, повністю змережані “вічками” і які дійсно зачаровують погляд.

Цю техніку вишивають на рівномірній м’якій тканині, тоненькими нитками з бавовни, шовку, льону або нитками іншого рослинного походження. Вона є достатньо простою, але потребує деякої спритності та терпіння, ну і звісно практики. Ми закріплюємо нитку і починаємо обшивати умовний отвір з центру назовні рухаючись через отвори по колу та проходячи через один і той самий отвір полотна в центрі. Таким чином ми рівномірно розтягуємо його і утворюємо те саме “солов’їне вічко”. Коли ж ми робимо серію “вічок”, то спочатку вишиваємо по половинці “вічка” в ряд з одного боку, а потім закриваємо їх другою половинкою.

Цікавий прийом можна застосувати, коли два ряди щільно вишитих соловїних вічок можна розрізати посередині між рядами і таким чином обробити виріз або горловину сорочки.

Мені ця техніка дуже подобається, тому що вишиваючи солов’їні вічка ми додаємо легкості та динамічності виробу. А ще за вдало підібраної товщини нитки для вишивання до ниток полотна “вічка” виглядають дуже акуратно і мило, як цукерочки.

Це відчуття, коли дивишся на готову вишивку і очі радіють, які всі стібочки та елементи гарненькі, гармонійні та заворожуючі - це мій дуже суб'єктивний, але надійний критерій успіху та якості!

Це фішка моєї прабабусі Марійки. Болгарським хрестом дуже яскравих кольорів вона вишивала здебільшого подушки. В дитинстві мені дозволялося навіть спати вдень на моїй персональній подушечці. І звісно я спала прямо обличчям на хрестики, які обов’язково відпечатувалися візерунком на щоці. На що мама і бабуся непомітно схвально кивали головою, мовляв, так і треба, це печатка для підживлення українського духу.

Болгарський хрест виконується на рівномірній тканині або більш великій канві бавовняними або вовняними нитками. Нитка закріплюється з виворітного боку. Виводимо нитку з нижнього лівого кута у правий верхній і так спочатку накладається звичайний косий хрестик, а потім поверх нього прямий. Послідовність виконання стібків хрестиків можна і змінити, але головне, щоб вона скрізь залишалася незмінною в роботі. В результаті має вийти ніби сніжинка із 8 промінцями.

Болгарський хрестик виходить більш об'ємним та фактурним. Орнамент, як правило, використовується геометричний. Саме тому ця техніка чудово підходить для оздоблення декоративних виробів, килимів, панно, подушок і т.д.